Прикладний аналіз поведінки

Поведінкова корекція аутизму та інших порушень розвитку (ABA-терапія)

Підрозділи:

інтенсивне, всебічне втручання для маленьких дітей;

цілеспрямоване втручання

корекція важких поведінкових проблем

Огляд:

Прикладний аналіз поведінки (ABA/ПАП) найбільше відомий своїми результатами в допомозі людям із розладами аутистичного спектра (РАС) та іншими порушеннями розвитку (наприклад, синдромом Дауна, інтелектуальною недостатністю).

ABA ефективний на будь-якому етапі розвитку людини — і в дитинстві, і в юності, і в дорослому віці. Для маленьких дітей з особливостями розвитку, як-от РАС, мета інтенсивного, всебічного втручання — покращити когнітивні, мовленнєві, соціальні навички, а також навички самообслуговування.

Десятиліття досліджень показали, що інтенсивне ABA-втручання є одним із найуспішніших підходів для розвитку дітей з аутизмом. Це визнають, зокрема, US Surgeon General, Американська академія педіатрії та Національний інститут психічного здоров’я США.

Для людей старшого віку ABA охоплює навчання поведінки, потрібної для самостійного життя вдома, у навчальному закладі та в суспільстві.

Також ABA може зменшити серйозну проблемну поведінку, яка загрожує здоров’ю та безпеці й обмежує можливості в освіті, житті та роботі.

Головне:

прикладний аналіз поведінки ефективний у будь-якому віці не лише для людей з РАС, а й для людей з іншими порушеннями розвитку, наприклад з інтелектуальною недостатністю;

ABA-терапія має бути інтенсивною: це допомагає розвивати когнітивні, мовленнєві, соціальні й побутові навички, а також зменшувати серйозну проблемну поведінку

Підрозділи поведінкової геронтології:

нейрокогнітивні розлади та проблеми з пам’яттю

поведінкова медицина

здоров’я та фітнес

психічне здоров’я

Огляд:

Поведінкова геронтологія — це застосування поведінкового аналізу для розв’язання вікових проблем.

За даними ВООЗ (2022), до 2030 року кожній шостій людині у світі буде 60 років або більше. Кількість людей віком від 60 років зросла з 1 мільярда у 2020 році до 1,4 мільярда і до 2050 року сягне 2,1 мільярда.

До 2030 року понад 20% населення США будуть старшими за 65 років, а кожна третя літня людина матиме ожиріння, депресію, діабет та/або нейрокогнітивний розлад, крім інших станів (BACB, 2022).

Поширені труднощі людей старшого віку — втрата слуху, катаракта, біль у шиї та спині, хронічне обструктивне захворювання легень, психічні розлади (депресія тощо), діабет, деменція, часті падіння та інші ускладнення, пов’язані зі здоров’ям (ВООЗ, 2022).

Поведінкові аналітики можуть працювати безпосередньо з літніми людьми та/або з персоналом, який за ними доглядає, щоб налагодити стійку немедикаментозну підтримку: покращити якість життя літніх людей і роботу персоналу, зменшити проблемну поведінку, зберегти щоденні життєво важливі навички, впровадити програми підтримки пам’яті та комунікації, допомогти дотримуватися лікування й довше зберігати незалежність (BACB, 2022).

Висновок:

поведінковий аналіз допомагає покращити якість життя літніх людей: зменшити різні види проблемної поведінки, зберегти щоденні життєво важливі навички, впровадити програми тренування пам’яті та комунікації, дотримуватися лікування й довше зберігати незалежність

Поведінкова педіатрія — це застосування поведінкового аналізу до поведінкових проблем, з якими звертаються до педіатричних медичних закладів.

Ця сфера важлива, бо до половини всіх візитів до педіатра стосуються поведінкових проблем, які можна полегшити за допомогою ABA-терапії.

Близько 25% дітей, яких спостерігають у закладах первинної медичної допомоги, мають симптоми, що відповідають критеріям поведінкового чи емоційного розладу. Ще близько 40% або більше можуть мати субклінічні прояви поведінки чи емоцій, які непокоять батьків.

Поведінкова педіатрія — широка сфера, що охоплює чотири основні напрями досліджень і практики: (1) оцінювання та терапія поширених, малоінтенсивних проблем із поведінкою дітей у закладах первинної медичної допомоги; (2) вплив фізіологічних чинників на проблемну поведінку дитини; (3) вплив поведінкових чинників на медичні проблеми дитини; (4) взаємодія фізіологічних і поведінкових чинників під час оцінювання та терапії медичних і поведінкових проблем.

Поведінкові аналітики працюють із чотирма основними категоріями запитів: 1) проблеми з повсякденною побутовою поведінкою (наприклад, опір перед сном); 2) поведінкові проблеми, пов’язані з медичними порушеннями (наприклад, енкопрез); 3) медичні порушення зі значними поведінковими розладами (наприклад, діабет, розлади харчової поведінки); 4) недотримання медичних рекомендацій.

Поширені втручання в поведінковій педіатрії: 1) підтримувальна просвіта щодо здорового способу життя (наприклад, навчання, розвиток, сон); 2) цільове лікування (наприклад, програми для поведінкових проблем, з якими звертаються до педіатричних закладів).

Висновок:

прикладний аналіз поведінки допомагає розв’язувати поведінкові проблеми, з якими звертаються до педіатричних медичних закладів;

поведінкові аналітики в поведінковій педіатрії працюють із чотирма основними сферами: побут і розпорядок, медичні порушення, медичні порушення зі значними поведінковими розладами, недотримання медичних рекомендацій;

поведінкові втручання охоплюють підтримувальну просвіту щодо здорового способу життя та цільове лікування

(BACB, n.d.; Friman & Piazza, 2011)

Підрозділи:

індивідуальне тренування

тренування спортсменів

поведінковий коучинг

силова та функціональна підготовка

поведінкове спортивно-психологічне консультування

Огляд:

Поведінкова спортивна психологія використовує принципи, концепції та методи прикладного аналізу поведінки, щоб покращити результати й задоволеність спортсменів, команд і тренерів.

Поширені цілі:

навчання нових навичок, зменшення систематичних помилок і проблемної поведінки, максимальна змагальна результативність, а також робота з мотивацією, мисленням, емоціями, впевненістю та концентрацією, пов’язаними зі спортивними результатами;

навчання технік коучингу та підтримка здорового харчування й регулярних фізичних вправ.

Поширені втручання в цій сфері — постановка цілей і самоконтроль, розмова із собою, візуалізація, зворотний зв’язок, навчання поведінкових навичок, розвиток толерантності до невизначеності, а також створення зручних посібників і комп’ютерних інструментів для спортсменів.

Поведінкова спортивна психологія часто оцінює втручання за допомогою досліджень з одним учасником і дає кожному учасникові програми більше відповідальності.

Висновок:

поведінкова спортивна психологія використовує методи й принципи прикладного аналізу поведінки;

мета — покращити результати й задоволеність команд, спортсменів і тренерів;

втручання оцінюють окремо для кожного учасника програми

Огляд:

Ушкодження головного мозку можуть спричинити довічні фізичні, когнітивні та поведінкові зміни, які сповільнюють досягнення цілей реабілітації та повернення до самостійного життя.

Труднощі, з якими можуть стикатися люди з ушкодженням головного мозку:

використання й розуміння мови

навички спілкування

емоційна регуляція, гнучкість і вміння справлятися з труднощами (копінг-стратегії)

навчання та академічні навички

планування, організаційні навички та пам’ять

зміни особистості

увага

велика й дрібна моторика (Silber-Carr, 2023)

Поведінкові аналітики посилюють міждисциплінарну допомогу пацієнтам з ушкодженнями головного мозку: розвивають нові навички та коригують поведінку протягом усього періоду допомоги — у гострий період, під час згасання гострої фази і впродовж тривалого часу.

Поширені цілі навчання нових навичок — покращення соціальної взаємодії та повернення до роботи.

Поведінкові програми зазвичай спрямовані на зменшення агресії та соціально неприйнятних вокалізацій.

Симптоми після ушкоджень головного мозку дуже індивідуальні, тому поведінкові аналітики використовують дизайни з одним учасником — вони особливо корисні для оцінювання результатів реабілітації (наприклад, для спостереження за поведінкою після зміни ліків). Через зростання витрат на охорону здоров’я та меншу доступність реабілітації увага поведінкових аналітиків до вимірювання, звітності та доказових методів робить їх важливою частиною успіху пацієнта.

Терапія має охоплювати реабілітацію та спеціальне навчання, які надає міждисциплінарна команда. До неї можуть входити ліцензовані психологи, фізичні й ерготерапевти, логопеди, поведінкові аналітики та вчителі, спеціально підготовлені до роботи з черепно-мозковими травмами (Silber-Carr, 2023).

Висновок:

прикладний аналіз поведінки допомагає людям з ушкодженнями головного мозку опановувати нові навички та коригувати проблемну поведінку протягом усього періоду реабілітації та допомоги;

поведінкова терапія має такі цілі, як зменшення агресії та самостимуляції (вокалізацій), що покращує соціальну взаємодію й допомагає повернутися до роботи;

втручання оцінюють окремо для кожного учасника програми.

терапія найкраще працює в міждисциплінарній команді фахівців.

Огляд:

Жорстоке поводження з дітьми — це дії, що завдають дитині шкоди: нехтування потребами, фізичне, сексуальне та емоційне насильство, а також нездатність забезпечити потрібну медичну допомогу й безпечне середовище. Такі події називають негативним дитячим досвідом (ACEs). Негативний дитячий досвід — це травматичні події в дитинстві, які можуть суттєво впливати на фізичне, емоційне та психічне здоров’я людини протягом усього життя (підвищений ризик психічних розладів, хронічних та інфекційних захворювань тощо).

Жорстоке поводження з дітьми — масштабна проблема громадського здоров’я.

У світі щороку кожна друга дитина віком від 2 до 17 років зазнає тієї чи іншої форми насильства.

Щороку в США приблизно 650 000 дітей стають жертвами жорстокого поводження, і близько 80% із них зазнають нехтування.

Програми профілактики та втручання спрямовані на покращення стосунків батьків і дітей та на підтримку батьків.

Поведінкові втручання допомагають запобігти жорстокому поводженню з дітьми: вони зосереджені на покращенні взаємодії батьків і дітей, безпеці вдома, турботі про здоров’я дитини, а також на плановому навчанні й підтримці норм, що сприяють розвитку.

Крім того, у більшості штатів і країн діють доказові програми домашніх візитів, в основі яких поведінковий підхід: вони навчають батьків навичок, потрібних, щоб запобігти жорстокому поводженню з дітьми.

Висновок:

прикладний аналіз поведінки допомагає запобігати жорстокому поводженню з дітьми;

поведінкова терапія спрямована на покращення взаємодії батьків і дітей, безпеку вдома та турботу про здоров’я дітей;

втручання передбачає поширення норм і правил поводження з дітьми: поведінкові фахівці приходять до родин додому й навчають батьків навичок, потрібних, щоб запобігти жорстокому поводженню

(BACB, n.d.; CDC, n.d.; Guastaferro & Lutzker, 2022; WHO, 2020)

Огляд:

Клінічний поведінковий аналіз — це застосування концептуальних і методологічних інструментів поведінкового аналізу до проблем, які традиційно вважають психічними розладами.

Поведінкові аналітики працюють в університетах, лікарнях, поліклініках, закладах первинної медичної допомоги та в житлових комплексах із підтримкою.

Поширені запити, з якими працює поведінковий аналіз: депресія, тривога, стрес, конфлікти у стосунках, зловживання психоактивними речовинами, хронічний біль, деструктивна поведінка, імпульсивність, неуважність, тики, порушення сну та інше.

Втручання передбачають розуміння думок, почуттів і дій клієнта — усі вони розглядаються як поведінка, яку слід розуміти в контексті. Тому потрібен описовий функціональний аналіз антецедентів (віддалених і близьких, вербальних і невербальних) та наслідків (негайних і відстрочених, вербальних і невербальних).

Поширені форми клінічного поведінкового аналізу: терапія прийняття та відповідальності (ACT), поведінкова активація, поведінкове навчання батьків, підхід зміцнення громади (CRA), комплексне поведінкове втручання при тиках, контингентний менеджмент, діалектична поведінкова терапія, функціональна аналітична психотерапія, інтегративна поведінкова терапія пар, поведінкова терапія безсоння.

Висновок:

клінічний поведінковий аналіз застосовують у роботі з психічними розладами;

поведінкові аналітики працюють у різних закладах і форматах;

думки, дії та почуття клієнтів розглядаються як поведінка, яку розуміють і формують у контексті антецедентів і наслідків.

Напрями роботи:

управління класом

навчальний план і викладання

пряме навчання (Direct Instruction)

освітні технології

навчання на науковій основі

загальна, базова та спеціальна освіта

дизайн навчання

персоналізована система навчання

точне навчання (Precision Teaching)

програмоване навчання

позитивна поведінкова підтримка на рівні всієї школи

системи управління (адміністрація, політика)

підготовка викладачів

Огляд:

Поведінковий аналіз допомагає покращити викладання й навчання в різних галузях і на різних рівнях освіти, зокрема для студентів, старших за 60 років. Він дає науковий підхід до розроблення, впровадження та оцінювання навчання, що ґрунтується на аналізі взаємодії між тим, що робить учитель, і тим, чого вчиться учень.

Поведінкові стратегії й тактики використовують, щоб навчати академічних, соціальних, професійних і побутових навичок, а також щоб удосконалювати системи навчання загалом.

Ключова особливість — багато відповідей від учнів із миттєвим зворотним зв’язком і постійне ухвалення навчальних рішень на основі прямих і частих вимірювань успішності.

Поведінковий дизайн навчання супроводжує розроблення навчальних програм — від базових навичок до формування понять і розв’язання задач.

Висновок:

прикладний аналіз поведінки — важлива частина освіти;

поведінковий аналіз дає науковий підхід до навчання, що ґрунтується на аналізі взаємодії дій учителя й учня;

ПАП застосовують у навчанні людей різного віку та в різних освітніх закладах.

Напрями роботи:

коучинг харчування

просвіта щодо здорового способу життя

оздоровчий коучинг

коучинг змін способу життя

персональні тренування

поведінковий коучинг здоров’я

Огляд:

Поведінкові аналітики застосовують концепції та принципи поведінкового аналізу, щоб покращити здоров’я та фізичну форму людей — переважно поза офіційною системою охорони здоров’я, через зміни в харчуванні та фізичній активності.

Поведінкові аналітики працюють індивідуально з кожною людиною або в команді фахівців (дієтологів, персональних тренерів), щоб допомогти людям досягти значущих змін у поведінці: стабільно дотримуватися режиму харчування й фізичної активності, покращити здоров’я та самопочуття.

Втручання в цій сфері зазвичай охоплюють уточнення завдань, постановку цілей, самоконтроль, звітування, зворотний зв’язок, рефлексію, контроль стимулів, навчання поведінкових навичок і контингентний менеджмент.

Висновок:

концепції та принципи поведінкового аналізу застосовують, щоб покращити здоров’я та фізичну форму людей;

поведінкові аналітики працюють зі здоров’ям людей як індивідуально, так і в групі;

поведінковий аналіз допомагає людям досягати значущих змін у поведінці — стабільно дотримуватися режиму харчування й фізичної активності, покращити здоров’я та самопочуття

Огляд:

Руйнівні наслідки зміни клімату, забруднення повітря й води показують, наскільки потрібні стійкі практики, які задовольняють зростаючі потреби світу в енергії та суттєво скорочують викиди вуглекислого газу. Такі практики складаються з моделей поведінки, що служать потребам людей, родин, громад, компаній, урядів і людства загалом, не завдаючи подальшої шкоди екосистемам Землі.

Поведінкові аналітики співпрацюють з експертами та політиками, щоб розвивати стійкі практики в різних сферах, зокрема:

охорона та збереження довкілля;

використання енергії та відновлювані джерела;

забруднення;

контроль викидів;

транспорт;

виробництво, споживання та відходи продуктів харчування;

переробка та скорочення відходів;

просвіта споживачів;

політичні дії

Щоб поширювати й покращувати стійкі практики, поведінкові аналітики використовують низку втручань, зокрема:

цільовий зворотний зв’язок;

екологічні заходи;

групові контингенції;

політика та системні зміни

Висновок:

методи прикладного аналізу поведінки використовують, щоб покращити стан довкілля, не завдаючи шкоди екосистемам Землі;

поведінкові аналітики застосовують цільовий зворотний зв’язок, екологічні заходи, групові контингенції та інші втручання, щоб поширювати й покращувати практики екологічної стійкості.

Огляд:

Громадське здоров’я зміцнює та захищає здоров’я людей і громад на рівні всього населення. Більшість проблем громадського здоров’я пов’язані з тим чи іншим аспектом людської поведінки, тому принципи прикладного аналізу поведінки можуть доповнити й покращити втручання на всіх трьох рівнях:

первинний (профілактика);

вторинний (скринінг);

третинний (лікування)

Наприклад, послідовна оперантна модель допомагає оцінити ситуацію й розробити втручання, щоб:

посилити корисну для здоров’я поведінку (наприклад, вибір здорової їжі, більше фізичної активності);

зменшити поведінку, що шкодить здоров’ю населення (наприклад, недостатня гігієна рук, куріння).

Таку роботу можна вести разом із політиками, місцевими й державними органами охорони здоров’я та іншими зацікавленими сторонами, щоб визначати моделі поведінки щодо здоров’я та впроваджувати заходи, які зміцнюють і захищають здоров’я суспільства.

Висновок:

прикладний аналіз поведінки застосовують на трьох рівнях громадського здоров’я;

поведінкові втручання можуть посилювати корисну для здоров’я поведінку та зменшувати поведінку, що шкодить здоров’ю людини.

Огляд:

Десятиліття лабораторних і клінічних досліджень показують, що вживання психоактивних речовин і зловживання ними можна розглядати як оперантну поведінку, чутливу до наслідків. Поведінкові підходи допомагають запобігати та лікувати зловживання легальними й нелегальними речовинами (наприклад, алкоголем, стимуляторами, опіоїдами, нікотином) і супутні психосоціальні проблеми (наприклад, супутні психічні розлади, безробіття).

Низку комплексних доказових втручань розроблено на основі таких принципів:

підкріплення позитивної поведінки в громаді;

лікування на основі позитивного підкріплення;

поведінкова терапія для родин і підлітків.

Один із найефективніших психосоціальних підходів до розладів, пов’язаних із вживанням психоактивних речовин, — контингентний менеджмент: людина отримує позитивні наслідки за об’єктивно підтверджену утримуваність від вживання.

Поведінкову терапію проводять у медичних та академічних дослідницьких закладах, закладах первинної медичної допомоги, спеціалізованих громадських клініках, на робочих місцях і в Управлінні у справах ветеранів США.

Втручання на основі принципів ПАП для корекції поведінкових розладів стали доступнішими завдяки комп’ютерам, інтернету та мобільним пристроям.

Поведінкову терапію проводять як із підлітками окремо, так і з родинами загалом.

Висновок:

поведінкові втручання допомагають запобігати та лікувати залежності, а також розв’язувати супутні психосоціальні проблеми;

для цього прикладний аналіз поведінки використовує підкріплення бажаної поведінки, утримання від небажаної поведінки та інші принципи ПАП.