EMDR: що це за терапія, як вона відбувається і кому може допомогти

Десенсибілізація та переробка рухами очей (eye movement desensitization and reprocessing, EMDR) — науково обґрунтована психотерапія, яка допомагає переробити важкі спогади так, щоб вони перестали завдавати колишнього болю (EMDR Institute, n.d.-b). Найкраще її доказову базу вивчено при посттравматичному стресовому розладі: тут EMDR входить до міжнародних настанов, зокрема ВООЗ та Американської психологічної асоціації (APA, 2025; WHO, 2023a). Застосовують її й при інших труднощах, особливо коли за ними стоїть важкий досвід, — наприклад, при депресії, тривожних розладах чи залежностях; таких досліджень поки небагато, і висновки з них попередні (Valiente-Gómez et al., 2017; Cuijpers et al., 2020). Запитань про EMDR багато: як може допомагати те, що людина рухає очима, чи потрібно розповідати про те, що сталося, скільки триває терапія і чи можна проходити її онлайн.

Коротко

1. Що таке EMDR. Десенсибілізація та переробка рухами очей (eye movement desensitization and reprocessing, EMDR) — науково обґрунтована психотерапія, яка допомагає переробити важкі спогади так, щоб вони перестали завдавати колишнього болю. Метод запропонувала американська психологиня Франсін Шапіро наприкінці 1980-х років.

2. Кому допомагає. Найкраще доказову базу вивчено при посттравматичному стресовому розладі: тут EMDR входить до міжнародних настанов, зокрема Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Американської психологічної асоціації (APA).

3. Як відбувається терапія. Це структурована терапія з восьми фаз: від збору історії та опанування способів давати раду сильним переживанням до роботи із самим спогадом за допомогою двосторонньої стимуляції.

4. Через відеозв’язок. EMDR можна проводити й онлайн. В огляді 16 досліджень з 1 231 учасником такий формат виявився здійсненним на практиці й перспективним для зменшення симптомів ПТСР, тривоги та депресії.

Для кого ця стаття

Стаття для всіх, кому цікава тема: для тих, хто думає про EMDR для себе чи для близької людини, і для психологів, психотерапевтів і психологічних консультантів, які хочуть зрозуміти, яке місце цей метод посідає серед інших.

• Що таке EMDR

• Як відбувається терапія

• Як може працювати EMDR

• Що кажуть настанови й дослідження

• Кому може підійти EMDR

• EMDR в дітей і підлітків

• EMDR через відеозв’язок

• EMDR та інші методи

• Як обрати фахівця

• Запитання і відповіді

Що таке EMDR

EMDR з’явилася наприкінці 1980-х років. У 1987 році американська психологиня Франсін Шапіро (Francine Shapiro) під час прогулянки в парку помітила, що рухи очей ніби зменшують важкі почуття, пов’язані з її власними неприємними спогадами (EMDR Institute, n.d.-a). У 1989 році вона опублікувала дослідження, у якому брали участь 22 людини з наслідками травматичних подій — війни у В’єтнамі, сексуального насильства в дитинстві, сексуального чи фізичного нападу, емоційного насильства. Вони зверталися з нав’язливими думками, флешбеками, проблемами зі сном, низькою самооцінкою і труднощами у стосунках. За її даними, вже одна зустріч знижувала тривогу, пов’язану зі спогадом, помітно змінювала те, як людина оцінювала те, що сталося, і полегшувала труднощі, з якими люди прийшли; результати зберігалися через три місяці (Shapiro, 1989). Спочатку метод називався десенсибілізацією рухами очей (EMD), а в 1991 році Шапіро додала до назви слово «переробка» (reprocessing) — так з’явилася нинішня назва EMDR (EMDR Institute, n.d.-a).

В основі методу лежить модель адаптивної переробки інформації (adaptive information processing, AIP), яку Шапіро описала у 2001 році. Згідно з цією моделлю, EMDR допомагає отримати доступ до травматичних спогадів та інших важких подій життя і переробити їх так, щоб вони перестали викликати колишній біль (adaptive resolution). Під час терапії між травматичним спогадом і більш адаптивними спогадами та знаннями виникають нові зв’язки. За описом розробників, у результаті зменшуються важкі переживання, змінюються негативні переконання про себе і знижується фізіологічне збудження (EMDR Institute, n.d.-b).

Зовні метод упізнають насамперед за двосторонньою, або білатеральною, стимуляцією (bilateral stimulation). Людина ненадовго, невеликими порціями звертається до тривожного спогаду й одночасно стежить очима за рукою фахівця, яка рухається з боку в бік у полі її зору (EMDR Institute, n.d.-b). Замість рухів очей можна використовувати почергові постукування або звуки (APA, 2025).

Як відбувається терапія

EMDR — структурована терапія з восьми фаз (APA, 2025). Перша фаза — збір історії: фахівець дізнається, що з людиною відбувалося, і разом із нею складає план терапії. У другій фазі фахівець допомагає людині опанувати кілька способів давати раду сильним переживанням — наприклад, прийоми з уявою і способи знижувати стрес (EMDR Institute, n.d.-b).

У третій–шостій фазах працюють із самим спогадом. Людина обирає яскравий образ, пов’язаний із ним, називає негативне переконання про себе, а також почуття й відчуття в тілі, і обирає позитивне переконання, у яке хотіла б вірити, — його вона оцінює за шкалою (EMDR Institute, n.d.-b). Під час серій двосторонньої стимуляції фахівець просить просто помічати все, що спадає на думку, — думки, почуття, образи, спогади чи відчуття (EMDR Institute, n.d.-b). Так працюють, доки спогад не перестане викликати важкі переживання, а також допомагають сформувати позитивніші переконання про себе (NICE, 2018). У сьомій фазі, завершенні, фахівець просить людину протягом тижня записувати те, що вона помічає, а у восьмій фазі вони разом дивляться, чого вдалося досягти (EMDR Institute, n.d.-b).

Скільки зустрічей знадобиться, залежить від того, з чим людина приходить. Американська психологічна асоціація (American Psychological Association, APA) пише, що EMDR зазвичай проводять один-два рази на тиждень, а загалом зустрічей 6–12 (APA, 2025). Британський Національний інститут охорони здоров’я та вдосконалення медичної допомоги (National Institute for Health and Care Excellence, NICE) називає зазвичай 8–12 зустрічей, але більше, якщо це потрібно, наприклад при кількох травмах. NICE також пише, що терапія має спиратися на перевірений протокол (manual) і її мають проводити навчені фахівці, які регулярно проходять супервізію. Робота йде поетапно: до неї входять психоосвіта про реакції на травму і навчання способів заспокоюватися та давати раду флешбекам (flashbacks) — на зустрічах і між ними (NICE, 2018).

Для частини людей важливо й те, чого в EMDR немає. У ній не потрібно докладно описувати травматичну подію, довго занурюватися в спогад чи сперечатися з власними переконаннями, і домашніх завдань у звичному сенсі в ній немає (APA, 2025), хоча між зустрічами фахівець може попросити записувати те, що Ви помічаєте (EMDR Institute, n.d.-b). Водночас EMDR залишається роботою з травмою: до важкого спогаду звертаються, але короткими порціями (EMDR Institute, n.d.-b), і до терапії входять підготовка та навчання способів заспокоюватися (NICE, 2018).

Як може працювати EMDR

Як саме діє EMDR, досі обговорюють. Одне пояснення дає модель адаптивної переробки інформації, про яку ми писали вище (EMDR Institute, n.d.-b).

Інше пояснення — гіпотеза робочої пам’яті (working memory hypothesis). Робоча пам’ять обмежена, і якщо під час пригадування людина виконує ще одне завдання, яке її навантажує, спогад стає менш яскравим і менш емоційним. Так відбувається не лише при рухах очей, а й, наприклад, під час лічби в умі (van den Hout et al., 2010). Прихильники цієї гіпотези вважають головним саме те, що друге завдання навантажує робочу пам’ять; за їхніми даними, вертикальні рухи очей діють так само, як горизонтальні, а ефект дають і завдання взагалі без рухів очей, тобто двосторонність сама по собі не обов’язкова (van den Hout & Engelhard, 2012).

Довгий час сперечалися й про те, чи потрібні взагалі рухи очей, чи допомагає саме звернення до спогаду. Метааналіз Крістофера Лі та Піма Кейперса (Christopher Lee & Pim Cuijpers), до якого увійшли 15 клінічних і 11 лабораторних досліджень, показав, що рухи очей посилюють ефект: у клінічних дослідженнях — помірно (d = 0,41), у лабораторних — значніше (d = 0,74), а найбільше в лабораторних дослідженнях знижувалася яскравість спогадів (d = 0,91; Lee & Cuijpers, 2013).

Як читати числа. Літерами d і g у дослідженнях позначають величину ефекту — наскільки велика різниця між групами. Для d Джейкоб Коен (Jacob Cohen) запропонував умовні орієнтири: близько 0,2 — невеликий ефект, близько 0,5 — середній, близько 0,8 — великий (Cohen, 1992).

Що кажуть настанови й дослідження

EMDR входить до міжнародних настанов щодо допомоги при посттравматичному стресовому розладі (ПТСР; posttraumatic stress disorder, PTSD), але відводять їй там різне місце. Кожна організація по-своєму зважує дані досліджень, тому нижче ми наводимо кілька настанов поруч.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ; World Health Organization, WHO) у 2013 році рекомендувала розглядати EMDR при ПТСР і в дорослих, і в дітей та підлітків (WHO, 2013). В оновлених у 2023 році настановах Програми дій щодо подолання прогалин у сфері психічного здоров’я (Mental Health Gap Action Programme, mhGAP) EMDR названо серед психологічних втручань, які варто розглядати для дорослих із ПТСР (умовна рекомендація), і серед тих, які слід пропонувати дітям і підліткам із ПТСР (сильна рекомендація) (WHO, 2023a; WHO, 2023b).

Міжнародне товариство з вивчення травматичного стресу (International Society for Traumatic Stress Studies, ISTSS) у настановах 2019 року дало сильну рекомендацію EMDR для дорослих — поряд із травмофокусованою когнітивно-поведінковою терапією (ТФ-КПТ; trauma-focused cognitive behavioral therapy), пролонгованою експозицією (prolonged exposure, PE), когнітивною терапією (cognitive therapy, CT) і когнітивно-процесуальною терапією (cognitive processing therapy, CPT) (Bisson et al., 2019; MDedge, 2018). Сильну рекомендацію EMDR отримала від ISTSS і для дітей та підлітків (National Elf Service, 2019).

У настановах Міністерства у справах ветеранів і Міністерства оборони США (VA/DoD) 2023 року EMDR входить до індивідуальних травмофокусованих методів терапії, які настанови рекомендують, разом із пролонгованою експозицією та когнітивно-процесуальною терапією (Psychological Health Center of Excellence, 2023).

NICE рекомендує пропонувати (offer) EMDR дорослим із ПТСР або клінічно значущими симптомами ПТСР, які звернулися по допомогу пізніше ніж через три місяці після травми, не пов’язаної з бойовими діями. Якщо від травми минуло від одного до трьох місяців, EMDR рекомендують розглянути, коли людина сама надає перевагу цьому методу. Для травми, пов’язаної з бойовими діями, NICE не включає EMDR до рекомендацій: за даними, на які спиралися автори, у військових із такою травмою EMDR не показала ефективності (NICE, 2018). Настанови VA/DoD, адресовані фахівцям, які працюють із ветеранами та військовослужбовцями, EMDR рекомендують — і це приклад того, як по-різному настанови оцінюють дані.

APA в настановах 2025 року виокремлює методи першого ряду, які вона рекомендує, — когнітивно-процесуальну терапію, пролонговану експозицію і ТФ-КПТ. EMDR APA відносить до другого ряду, разом із когнітивною терапією та наративною експозиційною терапією (narrative exposure therapy, NET), і дає їй умовну рекомендацію (suggests); доказова база методів другого ряду, за оцінкою APA, слабша (APA, 2025; APA Monitor, 2025).

Про якість досліджень свідчить і метааналіз Піма Кейперса та колег, що узагальнив 76 рандомізованих досліджень EMDR, більшість із яких (62 %) були присвячені ПТСР. При ПТСР результати EMDR виявилися помітно кращими, ніж у контрольних групах (g = 0,93 — це великий ефект), хоча результати досліджень сильно різнилися між собою. Автори зазначають, що низький ризик систематичної помилки (risk of bias) був лише в 4 із 27 досліджень і що є ознаки публікаційного зміщення (publication bias). Порівняно з іншими методами терапії EMDR виглядала трохи кращою (g = 0,36), але в дослідженнях із низьким ризиком систематичної помилки ця перевага не підтвердилася. Їхній висновок обережний: EMDR може бути ефективною при ПТСР у короткостроковій перспективі, але якість досліджень занадто низька для остаточних висновків, а щодо інших труднощів даних поки недостатньо (Cuijpers et al., 2020).

Якщо зібрати все разом, картина така: основні міжнародні настанови включають EMDR до терапії ПТСР, але по-різному оцінюють силу доказів, і дослідники далі з’ясовують, кому і в яких умовах вона підходить найкраще.

Кому може підійти EMDR

Найкраще EMDR вивчено при ПТСР, і саме при ньому її рекомендують настанови (NICE, 2018; MDedge, 2018). При фобіях і тривозі перед іспитами результати теж є, але досліджень небагато і ризик систематичної помилки в них високий, а щодо інших труднощів даних поки недостатньо (Cuijpers et al., 2020). У систематичному огляді рандомізованих досліджень у людей із психозом, біполярним розладом, депресією, тривожними розладами, залежностями чи хронічним болем у спині, які пережили травматичні події, EMDR зменшувала симптоми, пов’язані з травмою, а на основний розлад впливала слабше; таких досліджень поки мало (Valiente-Gómez et al., 2017). Якщо Вас турбує не травма, а щось інше, варто обговорити з фахівцем, які методи краще вивчено саме при цьому.

Окреме питання — комплексний ПТСР (complex PTSD) і дисоціація (dissociation), коли людина під час сильного стресу ніби «відключається» від того, що відбувається, або від себе. Існує думка, що дисоціативні симптоми заважають травмофокусованій терапії. В одному дослідженні 168 дорослих із тяжким ПТСР пройшли восьмиденну інтенсивну програму, що поєднувала пролонговану експозицію і EMDR, без попереднього етапу стабілізації. Близько 23 % учасників відповідали критеріям дисоціативного підтипу ПТСР; симптоми в них до і під час терапії були тяжчими, але покращення було таким самим, як в інших, а 68 % із них після терапії вже не відповідали критеріям цього підтипу. Автори доходять висновку, що дані не підтверджують думку, ніби дисоціативний підтип погіршує результати такої терапії (Zoet et al., 2018). Щоправда, у цьому дослідженні не було випадкового розподілу на групи і перевірки віддалених результатів. NICE радить у роботі з людьми з комплексним ПТСР та іншими додатковими потребами приділяти більше часу тому, щоб вибудувати довіру, збільшуючи тривалість або кількість зустрічей, враховувати, наскільки безпечна і стабільна їхня життєва ситуація, і допомагати давати раду тому, що може заважати терапії, — наприклад, дисоціації, труднощам у регуляції емоцій чи вживанню психоактивних речовин (NICE, 2018).

Як і в інших методів психотерапії, у EMDR можуть бути небажані ефекти. Автори огляду 2026 року проаналізували 51 рандомізоване дослідження: небажані ефекти згадувалися лише в 9 із них, а систематично їх оцінювали тільки в одному. У п’яти дослідженнях учасники повідомляли про побічні ефекти, зазвичай легкі й тимчасові, але описували їх переважно як окремі згадки. Автори закликають відстежувати небажані ефекти систематично (van Schie & van Veen, 2026). Тому важливо, щоб Ви могли без сорому розповісти фахівцеві про те, як почуваєтеся між зустрічами.

Якщо на якомусь етапі з’являться думки про самогубство, важливо одразу сказати про це фахівцеві й звернутися до лікаря-психіатра, а за загрози життю — до екстрених служб своєї країни.

Якщо Ви вживаєте алкоголь чи інші психоактивні речовини, скажіть про це фахівцеві з самого початку: NICE наголошує, що людей із ПТСР не слід виключати з терапії лише через це (NICE, 2018).

EMDR в дітей і підлітків

EMDR вивчали й у дітей та підлітків. До метааналізу Ани Морено-Алькасар (Ana Moreno-Alcázar) і колег увійшли вісім рандомізованих досліджень (randomized controlled trials), у яких брали участь 295 дітей і підлітків із ПТСР. При посттравматичних і тривожних симптомах EMDR допомагала краще, ніж плацебо чи відсутність терапії, поки діти чекали черги (waitlist), і порівнянно з когнітивно-поведінковою терапією (КПТ; cognitive behavioral therapy, CBT); щодо депресивних симптомів простежувалася схожа тенденція, але вона не була статистично значущою. Автори називають результати попередніми: для їх підтвердження потрібні дослідження на більших вибірках (Moreno-Alcázar et al., 2017).

Настанови й тут розходяться. ISTSS дало сильну рекомендацію і EMDR, і травмофокусованій КПТ (National Elf Service, 2019). ВООЗ у настановах mhGAP 2023 року називає EMDR серед психологічних втручань, які слід пропонувати дітям і підліткам із ПТСР (WHO, 2023b). NICE натомість пропонує розглянути EMDR для дітей і підлітків від 7 до 17 років, які звернулися по допомогу пізніше ніж через три місяці після події, — лише якщо ТФ-КПТ не допомогла або дитина не змогла до неї долучитися (NICE, 2018). Докладніше про те, що допомагає дітям після травми і як батькам підтримати дитину, ми пишемо в статті «Травма і ПТСР».

EMDR через відеозв’язок

EMDR можна проводити й онлайн; двосторонню стимуляцію в цьому форматі проводять інакше. Наприклад, у дослідженні Чинароглу (Çınaroğlu) і колег людина стежила очима за рухом на екрані або сама робила почергові постукування — «обійми метелика» (butterfly hug) (Çınaroğlu et al., 2026).

В огляді 16 досліджень онлайн-EMDR, у яких брала участь 1 231 людина, автори дійшли висновку, що такий формат здійсненний на практиці й видається перспективним для зменшення симптомів ПТСР, тривоги та депресії, а частка людей, які перервали терапію, була низькою. Водночас багато з цих досліджень невеликі, часто без контрольних груп, з коротким спостереженням або без нього і значною мірою спираються на самозвіти учасників (Kaptan et al., 2024).

Відтоді з’явилося рандомізоване дослідження з людьми, які пережили землетруси 2023 року в Туреччині. У ньому брали участь 89 дорослих із ПТСР. Їх випадковим чином розподілили на три групи: одна проходила дванадцять щотижневих зустрічей EMDR, інша — стільки ж зустрічей КПТ (обидві через Microsoft Teams), третя чекала на початок терапії. Порівняно з тими, хто ще чекав на початок терапії, симптоми ПТСР в обох групах терапії значно зменшилися — ефект був дуже великим (для EMDR d = 1,88, для КПТ d = 1,76). Після EMDR симптоми ПТСР знизилися трохи більше, а симптоми депресії — після КПТ; ці порівняння двох методів автори називають пошуковими (exploratory). Учасники знали, яку терапію отримують, у групі EMDR працював один фахівець, а в групі КПТ — двоє, що обмежує висновки; віддалені результати автори планують опублікувати окремо (Çınaroğlu et al., 2026).

Онлайн проводили й інтенсивну терапію. У нідерландській програмі 73 людини з ПТСР протягом чотирьох днів повністю дистанційно проходили пролонговану експозицію і EMDR, а також фізичну активність і психоосвіту. Після програми у 82,2 % учасників діагноз ПТСР більше не підтверджувався, частка людей із комплексним ПТСР знизилася з 47,1 % до 10,1 %, через пів року результати зберігалися; ніхто не перервав терапію, небажаних подій не було. Автори доходять висновку, що інтенсивна травмофокусована терапія здійсненна й безпечна навіть у короткому і повністю дистанційному форматі та пов’язана з великим зниженням симптомів (Bongaerts et al., 2022). Контрольної групи в цьому дослідженні не було, а EMDR входила до програми разом з іншими компонентами.

Автори огляду онлайн-EMDR називають і труднощі цього формату: на відстані складніше допомогти людині, якщо під час переробки їй стане дуже важко; потрібні надійний зв’язок і пристрій; важливо зберегти конфіденційність; фахівець бачить менше невербальних сигналів, а при тяжких станах такий формат може не підійти. Водночас можливість займатися вдома може знижувати страх осуду, який заважає звертатися по допомогу (Kaptan et al., 2024). Тому до початку онлайн-терапії варто домовитися з фахівцем, що Ви робитимете, якщо зв’язок перерветься або стане дуже важко.

EMDR та інші методи

Кожен метод терапії має своє місце. При ПТСР вивчено й рекомендовано і ТФ-КПТ, і когнітивно-процесуальну терапію, і пролонговану експозицію (APA Monitor, 2025); EMDR теж входить до міжнародних настанов. Під час вибору методу важливі й уподобання самої людини — NICE, наприклад, прямо враховує їх в одній зі своїх рекомендацій (NICE, 2018). Комусь підходить робота з думками й переконаннями, а комусь важливіше не описувати докладно те, що сталося, і EMDR цього не вимагає (APA, 2025).

Який би метод не обрали, багато залежить від стосунків. Дослідження психотерапії показують, що стосунки між клієнтом і фахівцем роблять суттєвий і стійкий внесок у результати терапії незалежно від її виду (Norcross & Lambert, 2018). NICE також радить людям із комплексним ПТСР заздалегідь планувати підтримку після завершення терапії (NICE, 2018). Тому важливо, щоб поруч був фахівець, з яким Вам спокійно.

Як обрати фахівця

У США проходити базове навчання EMDR за стандартами Міжнародної асоціації EMDR (EMDR International Association, EMDRIA) можуть ліцензовані фахівці у сфері психічного здоров’я з магістерським ступенем, лікарі, психіатричні медсестри з розширеною практикою, фахівці, які отримують ліцензію під супервізією, а також студенти магістратури й докторантури, які вже пройшли основні курси і проходять практику (EMDRIA, n.d.-a). Саме навчання охоплює не менше ніж 20 годин теорії, 20 годин практики під наглядом і 10 годин консультацій, на яких навички EMDR вбудовують у власну практику (EMDRIA, n.d.-b). У Європі, щоб отримати акредитацію фахівця-практика EMDR Europe (EMDR Europe Practitioner), потрібно пройти визнане EMDR Europe навчання, провести щонайменше 50 зустрічей EMDR щонайменше з 25 клієнтами і пройти не менше ніж 20 годин консультацій або клінічної супервізії в консультанта EMDR Europe. Крім того, потрібно бути членом національної асоціації EMDR (EMDR Europe, n.d.). У різних країнах свої правила, тому варто дізнатися, як організовано підготовку фахівців там, де Ви живете.

На першій зустрічі можна запитати фахівця, де і коли він навчався EMDR, чи проходить він супервізію або консультації, з якими труднощами до нього найчастіше звертаються і як буде побудовано підготовку перед роботою зі спогадами. Не менш важливо, як Ви почуваєтеся поруч із цією людиною і чи легко Вам говорити з нею про важке.

У реєстрі фахівців ABA&Psy можна обрати фільтр «EMDR» і подивитися, хто з психологів працює з цим методом; у картках зазначено, з якими труднощами і в якому форматі приймає кожен фахівець. Якщо відповідного саме Вам фахівця там не знайдеться, варто переглянути й інші каталоги, а також реєстри професійних асоціацій EMDR.

Запитання і відповіді

Чи потрібно докладно розповідати фахівцеві про те, що сталося?

Докладно описувати травматичну подію в EMDR не потрібно (APA, 2025). Разом із фахівцем Ви обираєте спогади, з якими працюватимете, — часто через зоровий образ (NICE, 2018).

Чи обов’язково рухати очима?

Ні. Найчастіше використовують рухи очей, але можна використовувати постукування або звуки (APA, 2025; NICE, 2018).

Скільки потрібно зустрічей?

За даними APA, зазвичай 6–12 (APA, 2025); NICE називає 8–12 і більше, наприклад при кількох травмах (NICE, 2018).

Чи можна проходити EMDR онлайн?

Так. Перші дослідження показують, що онлайн-EMDR здійсненна і може знижувати симптоми ПТСР, а люди рідко переривають таку терапію; досліджень поки небагато, і багато з них невеликі (Kaptan et al., 2024; Çınaroğlu et al., 2026).

Чи підходить EMDR дітям?

Метод вивчали й у дітей та підлітків, і міжнародні настанови його включають, але по-різному: ISTSS і ВООЗ — нарівні з травмофокусованою КПТ, а NICE — для дітей і підлітків 7–17 років, якщо травмофокусована КПТ не допомогла або дитина не змогла до неї долучитися (National Elf Service, 2019; WHO, 2023b; NICE, 2018).

Чи бувають побічні ефекти?

У дослідженнях, де про них повідомляли, вони зазвичай були легкими й тимчасовими, але систематично їх майже не вивчали (van Schie & van Veen, 2026). Якщо між зустрічами Вам важко, варто сказати про це фахівцеві.

Чи допомагає EMDR при тривозі чи депресії?

Коли тривога чи депресія пов’язані з травмою, у дослідженнях EMDR ці симптоми теж нерідко зменшуються (Kaptan et al., 2024; Moreno-Alcázar et al., 2017). Як окремий метод при фобіях і тривозі перед іспитами EMDR вивчено мало і в не дуже надійних дослідженнях, а щодо інших труднощів даних поки недостатньо (Cuijpers et al., 2020).